Черкаси

Приєднуйся до робочої групи зі створення бренду Черкас

фото: Олександр Костирко

БРЕНД ТЕРИТОРІЇ – це стратегія підвищення конкурентоспроможності міст, областей та регіонів, те що ви розповідаєте про свою територію, те що інші кажуть чи асоціюють з вами та вашою історією.
Якщо Ви хочете впливати на формування успішного бренду Черкас, то станьте частиною РОБОЧОЇ ГРУПИ з його створення. До складу РОБОЧОЇ ГРУПИ можуть увійти громадяни України, які досягли повноліття, є лідерами думки, представниками громадських об’єднань, бізнесу, міської влади та інші ініціативні черкасці. Члени робочої групи мають усвідомлювати важливість покладених на них обов’язків та бути готовими виділити достатньо часу на участь у створенні бренду Черкас. 
НАДІШЛІТЬ ЗАЯВКУ на включення до робочої групи на електронну адресу: .moc.liamg%40ysakrehc.omorp
У заявці обов’язково має бути вказано: прізвище та ім’я, дата народження, організація чи підприємство, яке Ви представляєте, контакти (номер телефону, електронна пошта, покликання на сторінку в соціальній мережі (Facebook або Instagram), прикріплений мотиваційний лист (у листі Ви маєте обґрунтувати, чому саме Вашу кандидатуру мають включити до робочої групи та перерахувати напрямки, у яких Ви компетентні). 
*У разі відсутності якогось із елементів заявки – її не буде прийнято.

Автори фотографій: Варченко Олександр, Вікторія Кондисенко, Вікторія Царенко, Сергій Криниця, Катерина Криниця, Лана Кравченко, Поліщук Аліса, Полудненко Олександр, Юлія Стусенко

ПЕРШІ ВРАЖЕННЯ – ІСТОРИЧНІ

Черкаси - місто з багатовіковою історією. Воно розташоване в південній частині лісостепової зони, на правому березі Дніпра.
Залюднення території міста розпочалося ще в палеоліті, а серед вже виявлених археологічних пам'яток Черкас представлені практично всі наступні епохи - від мезоліту (стоянка 7 тис. до н. е. в Долині Троянд) і аж до новітнього часу (гудзикова майстерня біля Долини Троянд, де гудзики до середини XX ст. масово виготовлялися з мушлів unio). 

Долина Троянд». Фото - Олександр Костирко

Раніше до створення Кременчуцького водосховища у 1954 1960-x роках, густозаселеним був і черкаський Поділ. Тут протікало кілька невеликих річок - приток Дніпра: Митниця, Чехова, Солониця. Зараз від Черкаського Подолу залишилися лише два мікрорайони: Дахнівка і Митниця.
Неймовірно привабливий та інформаційно насичений краєвид з оглядового майданчика Пагорбу Слави є потужним «магнітом» для гостей і жителів міста. Цей краєвид чи не єдиний в Європі ілюструє ландшафтні наслідки низки природних подій і катастроф, а саме:
- у епоху динозаврів та до 10 млн. років тому саме тут гойдалися хвилі та було узбережжя прадавнього океану Тетіс, у акваторію котрого на території недалеко від Черкас 65 млн. років тому впав досить крупний «побратим»-осколок астероїда, що знищив динозаврів по всій планеті. Але в Черкасах є місце, де вони ще залишилися «жити».

Динозаври у черкаському Дино Парку. Фото - КП «Дирекція Парків»

- ми бачимо перед собою долину панування могутнього рiсського льодовика (300-128 тис. років тому), та льодовикову і прильодовикову зону вюрмського зледеніння:
- саме тут промчало та сформувало прадолину Дніпра суперцунамі, яке виникло внаслідок катастрофічного прориву Поліського прильодовикового озера i знищило 13 тис. років тому мамонтову фауну.

Парк «Сосновий Бір», оглядовий майданчик «Вітрила». Фото - Руслан Заруба.

Цікавими є низка прадавніх городищ та поселення і могильник черняхівської культури IV ст. у центрі міста.

Праворуч ТРЦ «Хрещатик Сіті», на цьому місці були розкопки могильника. Фото - Олександр Костирко.

- Рибні ряди (арх. В. Городецький), вул. О.Дашковича.
- Гіперболоїдна вежа Шухова, вулиця Гетьмана Сагайдачного.

Вежа Шухова. Фото – Сергій Криниця

- нова будівля Черкаського обласного краєзнавчого музею відкрита 8 травня 1985 р. За задумом авторів проєкту, будівля має форму скриньки з козацько-гетьманськими цінностями, адже речi з козацької доби посiдають чільне місце в експозиції музею.
- будівля Черкаського драматичного театру ім. Т. Шевченка була відкрита 1 вересня 1965р. Тоді, тут вперше в Україні була змонтована максимально рухома сцена, механiзми якої дозволяють рухати декорації вагою до 14 тон. 2015 р. сталася масштабна пожежа, театр вiдкрили пiсля реконструкції 9 березня 2021 р.

Черкаський драматичний театр. Фото – Катерина Криниця.

Вже за часів незалежності цей перелік доповнився декількома культовими будівлями, що є справжньою туристичною родзинкою міста: Свято-Михайлівський собор найбільший православний храм в Україні. Його споруджено 2002 р. у візантійському стилі. Висота - 74 м., довжина - 58 м. та ширина - 54 м. Вміщає 12 тис. вірян. Поруч із храмом триває будівництво найвищої дзвіниці в Україні (134 м.) у вигляді голуба; «Білий лотос» - найбільший в Європі буддистський храм. Відкритий 1990 р. При храмі працює школа бойових мистецтв.У Черкасах розташовано понад 30 парків та скверів. Серед основних iз них: Черкаський мiський парк «Сосновий Бір», парк «Перемога» iз зоопарком, Соборний парк, парк Хіміків, «Долина Троянд» та iншi.

«Сосновий Бір» трипільська альтанка. Фото – Лана Кравченко.

З містом тісно пов'язана біографія керiвника козацького повстання 1593 року Криштофа Косинського, організатора Коліївщини Максима Залізняка. У Черкасах працював відомий український поет і письменник Василь Симоненко, тут він помер і похований, при редакції газети «Черкаський край» діє музейна кімната «Робочий кабінет В. Симоненка», що є частиною експозиції краєзнавчого музею. Співавтор Конституції України – Михайло Сирота народився та працював у Черкасах.

Пам’ятник Василю Симоненку в однойменному сквері. Фото: vasylsymonenko.in.ua

Місту, як і всій Середній Наддніпрянщині, через історичні обставини судилося перебувати в складі різноманітних державних утворень: Подільського князівства, Великого князівства Литовського, Королівства Польського, Гетьманщини, Російської імперії. Черкаси еволюціонували від невеликого прикордонного форпосту до центру староства, полкового містечка і, нарешті, до повітового центру, нинi мiсто є значним обласним центром України. Очолювали його визначні історичні особи, серед яких вiдомий військовий і політичний діяч Остафій Дашкович; представники таких значних литовсько-руських та польських родiв, як Глинські, Халецькі, Вишневецькі, Сангушки, Острозькі, Потоцькі.

Діорама старих Черкас 14 століття. Черкаський обласний краєзнавчий музей.

Система планування вулиць, як у Черкасах, пережила 2500 років. У 400-х роках до нашої ери римський архітектор Гіподам Мілетський створив містобудівну систему при якій головні вулиці є перпендикулярні одна до одної, а другорядні вулиці перетинають їх під кутом 90 градусів. При цьому кожен квартал вміщував 10 дворів. Це мало забезпечити демократичну забудову в античних містах та створити зручні умови пересування.
Цю систему для генерального плану Черкас у 19 столітті обрав шотландський архітектор Вільям Гесте. До слова, тоді генплан міста затверджували аж 18 років. Проте такий тривалий термін забезпечив якісне планування вулиць, які побудували широкими, рівними, а квартали стали однаковими. Стародавня забудова Черкас, із в’юнкими вулицями та узвозами, збереглася лише в деяких районах міста (частина Центру, Казбет).

Планування Черкас: ліворуч старий район «Митниця», а праворуч – проєктовані Гесте квартали. Фото – Влад Щерба.

Забудова старих Черкас дуже постраждала як під час воєн 20 століття, так і бурхливої розбудови міста, що з провінційного перетворилося на обласний центр. Вiдтак багато архітектурних пам'яток було втрачено, включаючи майже всі культові споруди міста.
Та все ж деякі архітектурні перлини збереглися. Серед них:
- Будинок Щербини («Палац одружень»), вулиця Небесної Сотні.
- Комплекс будiвель колишнього казенного винного складу, вул. Надпiльна.

Казенний винний склад. Фото – Лана Кравченко.

- Готель Слов'янський («Блакитний палац»), вулиця Хрещатик, 229/20.
- Будинок Лисенка, вул. Б. Вишневецького.

Будинок Лисенка. Фото – Олександр Костирко.

- Чоловіча гімназія (арх. В. Городецький), вул. Б.Вишневецького, 6.
- Будинок братів Цибульських, вул. Хрещатик.

Будинок Цибульських. Фото – Сергій Криниця.

- Тютюнова фабрика Зарицького, вул. О. Дашкевича, 53.- Будівля колишнього Цивільного банку, вул. Хрещатик.- Дерев'яні дачі в мікрорайоні Соснівка, колишній приміській курортній околиці.

Будинок колишнього Цивільного банку. Фото – Сергій Криниця.

Архітектурне обличчя сучасного міста Черкаси значною мірою визначила новітня доба. Серед інших пам'яток нашого міста, в пізній радянський період було зведено багато ключових будівель нашого міста:- меморіальний комплекс «Пагорб Слави», відкритий 9 травня 1975 р. Має вигляд штучного пагорбу на якому встановлено бронзову скульптуру «Батьківщини-Матері», поруч розташована братська могила близько 3 тис. воїнів, що загинули, захищаючи м. Черкаси в роки Другої світової війни. Загальна висота 20 м., що робить черкаський меморіальний комплекс найвищим серед обласних центрів, не рахуючи Києва. - будівля Черкаської обласної філармонії набула свого сучасного вигляду після капітальної реконструкції 2004 р. Ця культурна установа прославилася «зірковими» працівниками: Paїcою Кириченко, Анатолієм Пашкевичем - вони зробили вагомий внесок в культурний розвиток нашої держави. Концертна зала філармонії на 800 глядацьких місць за своїми просторовими та акустичними властивостями посідає третє місце в Україні, тобто перебуває в одному ряду з прославленими оперними театрами. Поруч з будівлею філармонії 2018 р. встановлено унікальну повітряну скульптуру «Висока нота».

Філармонія. Фото – Олександр Костирко.

Традиційним місцем відпочинку черкасців і гостей міста є дніпровські пляжі на Кременчуцькому водосховищі. Берегова смуга водосховища має більше ніж 15 км в межах міста.
Черкаси не раз відвідував Т. Г. Шевченко - він зупинявся в будинку Цибульських. До 175-річчя від дня народження Шевченка тут відкрито Музей однієї книги - «Кобзаря», а на будинку встановлено меморіальну дошку.

Картина Тараса Шевченка «В Черкасах».

Серед сучасників Черкаси пишаються уродженцями міста фронт-меном гурту Бумбокс, Андрієм Хливнюком, поетом та співаком Андрієм Фрілом, письменниками Іреною Карпою та Артемом Чехом, співаком і телеведучим Миколою Сергою, співачкою Альоною Омаргалієвою, діджейкою і телеведучею Дашею Коломієць, журналістками всеукраїнських телеканалів: Оксаною Соколовою (ICTV), Юлією Галушкою («Україна»), Анною Пановою («Україна»), Тарасом Шпірою («Новий канал»), заступницею міністра з питань євроінтеграції у Міністерстві цифрової трансформації України Валерією Іонан, артистом, ведучим, головою Черкаської ОДА Олександром Скічком, футболістами Артемом Довбиком та Віталієм Миколенком.

*(за матеріалами Черкаського обласного краєзнавчого музею)